р5

четвер, 6 лютого 2014 р.

Структура мережі стандарту WiMAX



Мережа WiMAX по своїй архітектурі будується подібно до стільникової мережі. По місту встановлюється мережа базових станцій (BS). Кожна базова станція по схемі точка - батоточка може обслуговувати з допомогою всенаправлених антен групу будівель в радіусі 6-8 км, формуючи прицьому подобу комірки стальниці. При необхідності звязку між віддалении комірками базові станції можуть мати напрямлені антени і виконувати роль ретрансляторів по схемі “точка-точка” по радіоканалу на на відстаннях до 50-ти км. З допомогою ретрансляторів можна створювати регіональні мережі, що можуть складатися ніби з острівків локальних мереж. Доступ до глобальних мереж наприклад загальноміських регіональним чи інтернет мереж забезпечується тим що або кожна базова станція або одна з них до якої череж ретранслятори чи направлені антени мають доступ всі решта базові станції, підключаються провідним зєднанням чи оптоволоконним до магістральної мережі. Таку базову стнцію називають точкою доступу до магістралі Backhaul.

Антени базових станцій можуть бути встановлені не лише на мачтах але і на дахах високих будівель. На першому етапі на обслуговуючих будівлях встановлюються фіксовані зовнішні антени, що підключаються до блоку трансівера – станціїї клієнтів (SS). Що знаходиться всередині будівлі. В блоці трансівера є стандартні провідні Ethernet –інтерфейси для підключення обладнання клієнтів. Ноутбуки що знаходяться всередині будівлі що підтримують безпровідний стандарт 802.11, мають в будівлі спілну точку доступу (хотспот). Для організації виходу в зовнішню мережі трафіки користувачів від різного обладнання обєднуються з допомогою мультиплексора, вихід якого підключається до блоку трансівера клієнтів і далі передається по мережі WiMAX.
Від базової станції трафік по Ethernet чи SDH підключається до міської магістральної мережі по кабельному зєднанні чи по оптичній лінії. Структура мережі може бути комірчастою. В цьому випадку може знадобитися лише одна базова станція, підключена до магістралі, і передача інформації від віддалених станцій коритсувачів буде здійснюватися послідовно: від станції користувача до найближчої сусідньої, від неї до слідуючої і далі впритул до базової станції. Користувацькі станції в такій мережі виконують функції ретрансляторів одночасно зі своїм прямим завданям обслуговування клієнтів. У випадку зайнятості сусідньої станції користувача трафік може бути направленим іншим маршрутизатором через інші користуаць станції що мають вільний частотний ресурс. Пошук вільних маршрутів вимагає значно більших можливостей мереж, тому такий варіант побудови мережі в даний час розглядається як опціональний.

Немає коментарів:

Дописати коментар

р4